Василів день

  Василевим цей день назвали в пам’ять про святителя Василя Великого, архієпископа Кесарійського.
   У народному побуті цей день має назву Василевого дня. Він збігається з першим днем нового року за старим календарем, тому з ним пов'язано у народному побуті дуже багато звичаїв та прикмет. Одним з головних було "посівання". Полягало воно в тому, що як тільки розвиднялося, хлопці збиралися гуртом та йшли по хатах з зерном пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху. Вони жменями розкидали їх скрізь у приміщенні, кидали у ще сонних людей зі словами: "На щастя, на здоров'я та на Новий Рік, щоб родило краще, як торік - жито, пшениця та всяка пашниця... Дай, Боже!" Починали спочатку з свого дому, а потім вже йшли до інших.
   Перший посівальник на Новий рік звичайно буває й першим "полазником" - тим, хто приносить щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять, тому і посівати вони не повинні ходити. Першого посівальника запрошували сісти на порозі - "щоб кури сідали та курчат висиджували. Зерно після посівальникіа збирали та давали птиці - "щоб великі росли.
   Колись був звичай сміття від самого Святого Вечора до Нового року не виносити з хати, "щоб з ним не винести і своєї доля", а виносили його лише вранці Нового року до саду і там підпалювали, а вогонь цей, за переказом, мав чудодійну силу, і ним обкурювали дерева, "щоб ліпше родили". Існував ще й такий звичай. Діти, хлопець та дівчинка, виходили в сад та "стращали" дерево, яке минулого року не плодоносило. Дівчинка злазила на дерево та виконувала його роль, просячи тоненьким голосом, щоб його не рубали, а хлопець, виконуючи роль хазяїна, погрожував сокирою, що зрубає, якщо і цього року дерево не буде родити.
   Вважалося, що перший день року мав віще значення, тому до всього придивлялися, щоб дізнатися, яким буде наступний рік. В церкві під час утрені дивилися, як свічки горять у панікадилі: якщо зігнулися гачком, нагадуючи наповнений важким зерном колос, то й врожай буде багатим, свічки стоять рівно, ніби порожній колос на стеблі, - врожаю не буде. Вранці зійде ясне сонечко - весь рік буде щасливим, і буде добрий врожай садовини. Щастя віщує і сніг, що випаде у цей день. А якщо іній рясно вкриває всі дерева - буде врожай на збіжжя. Якщо на Новий рік тепло - жито добре уродить.
   Магія першого дня, будь-якого починання, як почнеш, так і надалі буде, викликала багато новорічних прикмет, обмежень, правил повединки: якщо на Новий рік що-небудь трапиться - буде траплятися цілий рік, перший день у році щасливий (веселий) - весь рік буде таким, і навпаки.
   Щоб у дівчат впродовж року були обновки, в Новий рік вони одягалися у все нове і навіть переодягалися по декілька разів. Першому покупцю у новому рокці товар віддавали дешевше, тому що пам'ятали прислів'я: дорогий почин. Борги ж у Новий рік віддавати не годиться - весь рік будеш у боргах. Щоб весь рік на столі була смачна їжа, до 1-го січня готували різноманітні страви, і серед них - обов'язково - смажене порося.
   Люди вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і поселяється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб "злий" не зашкодив цій Долі. Тому й щедро викупляли те, що "пропало" та нічого нікому не давали чи позичали (окрім вертепу та посівальників). Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали на Новорічне свято сварок і намагались помиритись з усіма сусідами - адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш!
   Для дівчат день Василя був досить важливим, вважали, що ворожіння у цей день завжди збуваються і що б не вийшло — так і буде. На день Василя відбувалися й народні обряди свята.
   У язичеські часи Новий рік відзначався на Русі 22 березня – у день весняного рівнодення, і пов’язано це було із землеробським циклом. Із прийняттям християнства на Русі візантійський календар почав потроху витісняти старий, і тепер уже Новий рік починався 1 вересня. Довгий час ще зберігався різнобій, і в деяких місцях Новий рік продовжували відзначати навесні. Тільки наприкінці XV століття на Русі офіційно визначили початок Нового року - 1 вересня.
   У 1699 р. за наказом Петра I Новий рік був перенесений на 1 січня за старим стилем, тобто на 14 січня за новим стилем. Після революції в 1918 р. більшовики "скасували" ще 13 днів у році, які становили різницю між нашим літочисленням й європейським.
   Так утворилися два святкування Нового року — за новим і старим стилем.

......................................................................................................................

   На Василів вечір день прибуває на курячий крок. У цей день туман – на врожай. Василева ніч зорна – літо ягідне. Віхола у Василів день – на великий врожай горіхів. Опівночі садоводи трусили яблуні, вірячи, що це забезпечить гарний врожай. Ще Василь вважався покровителем свиней. Якщо на Василів вечір місяць зникне з неба, значить, його вкрали відьми.

   * На Новий рік прибавляється дня на заячий скік.
   * На Новий рік прибуває дня на барана скік.
   * Василів вечір додає дня на курячу ніжку.
   * На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.
   * На Василів вечір відьми крадуть місяць.
   * На Новий рік погода - буде в полі урода.
   * Старий рік у ноги - новий у пороги.