НАВЕЧІР`Я БОГОЯВЛЕНИЯ. ГОЛОДНА КУТЯ, АБО ДРУГИЙ ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТ-ВЕЧІР.

   Святкують напередодні Водохрещів. Як і у Різдвяний переддень, віруючі весь день постують, вечеряти сідають лише коли з`явиться на небі перша вечірня зоря. «Голодна кутя» — день пісний, тому на вечерю подаються тільки пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар. Після вечері діти «проганяли кутю», говорячи:
   Тікай, кутя, із покуття, А узвар — іди на базар, Паляниці, лишайтеся на полиці, Щоб покинути кожух.
   Коли «кутю проганяли», батько присмалював дітям чуби — «щоб вовка не боялися». Звідси, напевно,і походить відома приповідка «не бачив ти ще смаленого вовка».
   Коли вже зовсім стемніє, виносили з хати «дідуха» в садок і спалювали його, ніби розправлялися з зимою. Попіл дівчата відносили на город, «щоб огірки родили».
   У деяких місцях посуд, де буде зберігатися свячена вода, прикрашають квітами безсмертника або сухого василька, «щоб Бог милував від злої напасті». Свяченою водою кропили у хаті, у коморі, надворі. Кропили усіх членів родини та худобу, щоб були здоровими. На тому місці, де падала крапля води, крейдою писали хрест. За традицією, після освячення оселі, члени сім`ї їли пиріг.
   Вважалося, що вода, освячена в навечір`я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрещів, і вона не псується, скільки б її не тримали, а якщо її заморозити, на поверхні з`явиться зображення хреста.
   В навечір`я Богоявления намагалися зібрати снігу, адже вважалося, що тільки цей сніг здатний вибілити будь-яку тканину. Ним лікували також хворі ноги, памороки.
   В багатьох місцях у другий Свят-Вечір ходять щедрувати. Взагалі на Голодну кутю виконуються ті ж самі обряди, що й на Багату, але вже не так урочисто.

   В народі кажуть:

   «Якщо в переддень Водохрещів на деревах багато інію, рік буде врожайним»

   «Якщо в Богоявленську ніч небо чисте — буде багато гороху»

   «На Голодну кутю був сніг — буде й гречка».